Діагностична таблиця роботи в міжатестаційний період

МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

системи роботи вчителя у міжатестаційний період

---

1.    Відомості про себе

Прізвище, ім’я, по батькові педагога:	Варламов Олександр Анатолійович
Заклад освіти, у якому працюю:	Підлісненська філія КЗ «Олександрівське НВО №2»
Посада:	Вчитель історії
Навчальний предмет та класи, у яких викладаю:	Історія 8,9 Географія 6 – 10 Основи здоровя 5-9 Захист Вітчизни 10,11 Економіка 11
Стаж роботи на даній посаді:	11 років
Загальний педагогічний стаж:	15 років
Освіта, навчальний заклад та рік його закінчення:	Освіта вища, Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. В.Винниченка, 1993 рік
Спеціальність за освітою:	Вчитель історії, народознавства і суспільствознавства.
Кваліфікаційна категорія:	Спеціаліст другої категорії
Рік останньої атестації та результати її проведення:	2014 р., встановлено другу категорію
Електронна адреса педагога:	dobreishysamarityanin@gmail.com
Адреса веб-ресурсу педагога:	Pidlisne-nvk.edukit.kr.ua

2. Науково-методична проблема педагога:

Науково-методична проблема, над якою працюю:	Використання інтерактивних методів на уроках
Творчий звіт-презентація досвіду з даної проблеми (дата проведення):	Згідно з планом роботи творчої лабораторії
Посилання на  презентацію досвіду:

3.    Курси підвищення кваліфікації педагога

Рік	Тема курсів	Кількість годин	Ким видано посвідчення / сертифікат, номер
2016/2017 н. р.
2017/2018 н. р.	Компетентністний підхід до викладання предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» в процесі реалізації Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Основи здоров'язбережної компетентності Вчимося жити разом	90 60 30	КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського» ПК № 02136577-2845/17, реєстраційний № 2845 Міністерство освіти і науки України 11-18100 Міністерство освіти і науки України 11-20512
2018/2019 н. р.	Методика викладання предмета «Основи здоров’я» (5 – 9 класи) у закладах загальної середньої освіти.	40	КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського» Наказ УОН ОДА від 15.08.2013 р. № 444, реєстраційний номер 18.395
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

4. Проведення відкритих уроків

Рік	Тема уроку	Клас	Охоплено учнів  (кількість осіб)	ПІБ присутніх колег	Рівень  (клас, ЗНЗ, район, область)
2016/2017 н. р.	Князь Святослав та його походи	7	11	Пересунько Г.В. Варламова І.М	Філія
2017/2018 н. р.	П.Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна	8	11	Пересунько Г.В. Притюпа А.П.	Філія
2018/2019 н. р.	Річ Посполита: шляхетська демократія.	8	13	Чабан Н.В. Возник Т.В.	Філія
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

5. Проведення відкритих позакласних заходів з предмета

Рік	Захід (форма проведення, назва)	Клас	Охоплено учнів  (кількість осіб)	ПІБ присутніх колег	Рівень  (клас, ЗНЗ, район, область)
2016/2017 н. р.
2017/2018 н. р.	Міні-конференція «Українсько-московський договір 1654 р»	8	11	Бровіцький В.В. Варламова І.М.	Філія
2018/2019 н. р.	Вікторина «Знайомство з історією»	5-7	27	Губенко О.Ю. Коваленко О.М. Ободовська Н.В	Філія
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

6. Кількість учнів, які брали участь в олімпіадах

Етап проведення олімпіади	2016/2017 н. р.		2017/2018 н. р.		2018/2019 н. р.		2019/2020 н. р.		2020/2021 н. р.
	учасники	призери	учасники	призери	учасники	призери	учасники	призери	учасники	призери
ІІ-районний	-	-	-	-	-	-
ІІІ- обласний	-	-	-	-	-	-
IV- Всеукраїнський	-	-	-	-	-	-

7. Кількісна динаміка участі учнів у конкурсах і змаганнях різного рівня

Рівень конкурсів	Кількість учасників/призерів
	2016/2017 н. р.		2017/2018 н. р.		2018/2019 н. р.		2019/2020 н. р.		2020/2021 н. р.
	учасники	призери	учасники	призери	учасники	призери	учасники	призери	учасники	призери
Шкільні
Районні
Обласні
Всеукраїнські

8. Досягнення учнів у конкурсах та змаганнях різного рівня 

Назва заходу	Рівень /форма участі	Організатор заходу	Прізвище та ім’я учнів-переможців	Переможці та призери (прізвище, ім’я)
				1 місце	2 місце	3 місце

 8. Результати позаурочної діяльності

Форма позаурочної діяльності	Назва (тема)	Курс за вибором	Тривалість  (скільки років читаєте курс)	Кількість учнів
				початок курсу	закінчення курсу
Гурток, секція
Навчально-дослідницька, проектна діяльність

     

9. Організація навчально-дослідницької та проектної діяльності учнів

Тема роботи  (вказати автора, клас, форму/вид роботи)	Захід, на якому презентувалася робота  (вказати очна чи заочна форма участі в заході)	Рівень (шкільний, районний тощо)	Результат

   

10. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів з навчального предмету

Рівень		Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів з навчального предмету у %
	2016/2017 н. р.			2017/2018 н. р.		2018/2019 н. р.		2019/2020 н. р.		2020/2021 н. р.
	Кількість:		%	Кількість:	%	Кількість:	%	Кількість:	%	Кількість:	%
Високий рівень	-		-	-	-
Достатній рівень	2		18,2	2	18,2
Середній рівень	7		63,6	7	63,6
Низький рівень	2		18,2	2	18,2

11. Проведення відкритих виховних заходів

Рік	Захід (форма проведення, назва)	Клас	Охоплено учнів  (кількість осіб)	ПІБ присутніх колег	Рівень  (клас, ЗНЗ, район, область)
2016/2017 н. р.
2017/2018 н. р.
2018/2019 н. р.
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

 12. Участь у методичних формуваннях КЗ «Олександрівське НВО №2»

Участь у методичних формуваннях закладу	Назва навчального предмета	2016/2017 н. р.	2017/2018 н. р.	2018/2019 н. р.	2019/2020 н. р.	2020/2021 н. р.
Керівник предметної кафедри
Керівник творчої групи
Керівник динамічної групи
Керівник творчої учнівської лабораторії
Член ініціативної групи вчителів-предметників
Керівник школи становлення  молодого вчителя
Керівник центру STEM-освіти

13. Проведення майстер-класів, семінарів, тренінгів тощо

Форма роботи, тема	2016/2017 н. р.	2017/2018 н. р.	2018/2019 н. р.	2019/2020 н. р.	2020/2021 н. р.
Шкільний  рівень
Районний рівень
Обласний рівень
Всеукраїнський рівень

14. Участь у роботі предметної кафедри, творчих, динамічних та ініціативних  групах,  творчих учнівських  лабораторіях, у роботі центру STEM-освіти, участь у нарадах та конференціях, семінарах тощо  

Рік	Форма та зміст роботи
2016/2017 н. р.
2017/2018 н. р.
2018/2019 н. р.
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

15. Відвідування семінарів, майстер-класів, тренінгів тощо

Рік	Форма	Тема	Хто проводив	Місце проведення
2016/2017 н. р.
2017/2018 н. р.
2018/2019 н. р.	Семінар	Інтегрований урок історії та математики.	Чабану А.В.	НВО №2
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

16. Відвідування уроків колег

Рік	Кількість відвіданих уроків	ПІБ учителя, урок якого відвідано	Методичні знахідки
2016/2017 н. р.	2	Варламова І.М.	Організація роботи з підручником.
2017/2018 н. р.	2	Половенко С.А.	Використання інформаційних систем на уроках.
2018/2019 н. р.	2	Притюпа А.П.	Робота з обдарованими учнями.
2019/2020 н. р.
2020/2021 н. р.

17. Участь у професійних конкурсах

Назва конкурсу	Рівень	Організатори конкурсу	Форма участі  (очна/заочна)	Результат

  18.  Використання інноваційних технологій навчання в освітньому процесі

Показник	Які освітні технології використовуються на уроках / під час виховних заходів?
	2016/2017 н. р.	2017/2018 н. р.	2018/2019 н. р.	2019/2020 н. р.	2020/2021 н. р.
Використання інноваційних технологій на уроках	Моделювання життєвих ситуацій	Рольові ігри на уроці	Мозковий штурм, «Мікрофон»
Використання інноваційних технологій у виховній роботі

 

19. Друковані роботи за останні 5 років (у фахових журналах, на освітніх сайтах)

Назва роботи	Рік публікації	Де опубліковано

 20. Методичні розробки, авторські програми

Тема	Клас	Форма	Результат

        

21. Самоосвітня педагогічна діяльність:

№	Література	№	Адреси сайтів
1	Пометун О.І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії	1	http://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Metodyka_ rozvytku_krytychnoho_myslennia_na_urokakh_istorii.pdf
2	Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року	2	https://drive.google.com/file/d/0BzHlcGPiXyDNSU5jYj Z2OWhFN00/view.

22. Пропозиції адміністрації закладу освіти:

Дата	Пропозиції адміністрації навчального закладу	Примітка

Формування навиків національної свідомості на уроках географії.

 Формування громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

 Патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання науки географії, адже цей предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання. Зокрема, на уроках у 8 і 9 класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій. Я завжди наголошую на уроках, що природа і культура України не менш прекрасна, ніж тих місць, куди активно їдуть відпочивати.

 Відбір змісту навчального матеріалу посилює його українознавчу спрямованість. Так, характеризуючи окремі території світу, ознайомлюю учнів із внеском українських вчених у  їх вивчення і освоєння.

 Активному формуванню національної свідомості сприяє також залучення в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості ( прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), землеробської культури, шанобливого ставлення до природи.

Шляхом виконання практичних робіт на місцевості та екскурсій відбувається вивчення особливостей природи, господарства та населення рідного краю.

 Виховую патріотизм учнів також через ознайомлення їх зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій.

 Навчаючи учнів предмету географії постійно звертаю їх увагу на все прекрасне, що нас оточує, виховую небайдужість до рідної природи та до всього, що створили люди.

 Учні, які навчилися відчувати і розуміти красу природи і творінь людських рук, виростуть достойними людьми, завжди будуть оберігати рідну природу, примножуватимуть її багатства, прикрашатимуть рідну землю, створюючи матеріальні і духовні цінності.

 Зараз Україна переживає не найкращі часи: військові дії на Сході, занепад економіки, підміна патріотизму націоналізмом. Чи потрібно в даний час виховувати справжніх патріотів? Відповім ствердно: так. Якщо в суспільстві буде нехтування долею рідної країни, її красою і величчю – це приведе до знищення національної самосвідомості і самобутності українського народу.

 Для виховання навичок національної свідомості пропоную:

1.     проводити екскурсії з метою вивчення і дослідження рідного краю;

2.     виховувати в учнів переконаність в тому, що кращого місця, ніж рідний дім, немає у цілому світі;

3.     посилити виховний процес по формуванню в учнів почуття любові до своєї країни, шанобливого ставлення до народних традицій, звичаїв та обрядів.

Формування громадськоактивної життєвої позиції на уроках історії.

У процесі суттєвих історичних змін в нашому суспільстві  великого значення  набули ідеї гуманізації освіти. Система освіти зазнала певних змін, тому передбачає, в першу чергу, орієнтацію  на інтереси дитини, її потреби. Сьогодення ставить перед нами завдання з зовсім іншими підходами , до всебічного розвитку дитини,  підвищенні рівня громадянської освіченості молоді  України, формування людини – громадянина, розкриття її творчих особливостей.

В нашому суспільстві основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його  потенціал , і для якої  демократія є природним задоволенням особистих та суспільних інтересів. Саме тому формування громадянина має бути одним iз головних завдань національної  освіти i виховання в будь - якiй демократичній державі .

Головною метою громадянської освіти i виховання є сприяння формуванню особистості, якiй притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку мiж ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадською відповідальністю, готовності до компетентної участi в життi суспільства.  Однією з ознак демократичної держави с високий рiвень історичних знань  її громадян. Тому, як учитель історії , своїм першочерговим завданням я вважаю озброєння учнiв  знаннями з царини історії, а також їх  практичну підготовку   до життя , до використання набутих ними знань для вирішення конкретних життєвих проблем та ситуацій. Все це можна реалізувати формуючи громадянську компетентність. Дана компетенція є ключовою серед всіх інших, від формування її залежить здатність активно, раціонально та ефективно використовувати отримані знання. Тільки  тоді можемо говорити, що особа активна і знайшла своє місце у соціумі. Громадянська компетенція надзвичайно важлива – вона формує розуміння  учнями таких понять як демократія, плюралізм, рівність,  расизм,віросповідання, ксенофобія.  Тому через громадянську компетенцію формується  цілісна особистість , що має знання, установки та цінності , що в свою чергу реалізуються через низку шкільних предметів. На кожному етапі навчання в школі закладаються певні основи громадянської компетенції учня,  що  генерує громадян у житті суспільства. І в цьому велике значення має урок.

На сьогодні в багатьох країнах громадянська освіта викладається як окремий,обов’язковий предмет(Італія, Норвегія, Словаччина, Англія), або як міжпредметна форма – з різних окремих тем, спецкурсів.  Українські сучасні педагоги О.Пометун, О,Овчарук, М.Рогозін,  І.Фрейман  досить широко адаптують накопичений світовий матеріал з даної проблеми та створюють методи роботи з теми. Їхній досвід досить цікавий та корисний, тому використовую його в процесі навчання.  Уроки історії,  можна будувати з елементами громадянського змісту, наповнюючи їх  результат важливими демократичними  цінностями.

      

Використовуючи  інтерактивні  методи, особливо – « моделювання ситуації», пропоную перенести свої знання та вміння у гру, змоделювати  життєву ситуацію, та спільно розв’язати її. Дана  методика дуже ефективна під час вивчення  соціально - економічних , культурних питань в історії . 

Досить цікавою методикою є методика в основі якої лежить створення блок – схем, тобто кодування знань за допомогою символів або створення піктограм. Це продуктивна   практика   організаційно-методичної системи навчання, в основі якої лежать так звані опорні сигнали, об'єднані в листи опорних сигналів (ЛОС). Умовне зображення-символ є схематичним відображенням змісту чогось, а це широкий простір для розширення творчого потенціалу дитини, її власної позиції. Дана методика має глибоке коріння (розроблена  викладачем-новатором  В.Ф.Шаталовим), і на сьогодні вона привертає увагу викладачів і методистів , як система роботи з опорними сигналами (блок-схемами) Е.І.Пометун  і Г.А.Фреймана. Застосування  блок-схем на уроках  свідчить, що цей вид навчання має багато переваг та позитивних результатів.( особливо на уроках історії у  5- 7 класах) . Учні вільно володіють матеріалом, відтворюючи його за допомогою схем . Дані методики досить  ефективні та дуже подобаються учням,що працюють з великим задоволенням.

Підхід до вивчення історії, по-перше, як до отримання певної кількості знань, які треба запам’ятати, а, по-друге, - усвідомлення її як процесу глобального дослідження минулого, яке базується на звертанні до різноманітних фактів, що розглядаються з різних точок зору, може значно вплинути на формування системи цінностей учнів. Постійно заохочую учнів застосовувати навички, пов’язані з аналізом фактів і цим самим сприяють виробленню позиції, яка вже сама по собі «цінність»: ми шукаємо найбільш переконливий перебіг подій чи пояснення поведінки не тільки в історії, але й в усіх сферах життя. З часом застосування певних навичок може стати «другою натурою», що передбачає специфічну манеру мислення або ціннісну систему, яку в цілому можна охарактеризувати як пошук правди.

Проведення позакласних заходів, предметних тижнів та їх вплив на розвиток пізнавальних інтересів дітей

Успіх навчання багато в чому залежить не тільки від вибору ефективних методів і форм навчання в класі на уроці, а й від організації позакласної роботи з предмета. Досвідчені вчителі знають, що дуже часто інтерес до предмету, вибір професії відбувається під впливом позакласної роботи.

 Результати творчих пошуків учителів географії допомогли накопичити багатий досвід з позакласної роботи. Вивчення учнями географії поза рамками навчального плану і вимог шкільної програми відрізняється, перш за все, від уроку, як основної форми організації процесу навчання з географії та головного елемента класно-урочної системи. Позакласна робота будується в порівнянні з уроками на іншому географічному матеріалі, проводиться в інших організаційних формах і більшою мірою ґрунтується на самостійності учнів і проводиться у позакласний час

 Мета позакласної роботи - забезпечення всебічного та гармонійного розвитку школярів. Ця вимога відповідає основній ідеї виховання - виховати людину, гармонійно поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

 Освітні та виховні завдання позакласної роботи з географії визначаються загальними цілями і завданнями навчання з предмета. Найважливішим завданням позакласної роботи з географії є ​​формування в учнів рис особистості: взаємодопомоги, дружби, вміння працювати в колективі та ін

 Одне із завдань позакласної роботи з географії полягає в збагаченні школярів новими, цікавими фактами, поняттями, що відображають різні сторони життя природи і суспільства.

 Найважливішим завданням позакласної роботи з учнями по предмету є посилення їхнього інтересу до географічній науці.  Розвиток пізнавального інтересу до географії на основі позакласної роботи забезпечується залученням коштів цікавості, знайомством з найважливішими досягненнями науки, екскурсіями в природу та на виробництво.

 Позакласна робота з географії тісно взаємопов'язана з уроками. Як показали дослідження педагогів, інтерес до навчальної діяльності розвиває у школярів пізнавальні інтереси, які характеризуються прагненням учнів до глибокого пізнання нового в даному предметі, бажання не залишатися на поверхні явищ .

 Позакласна робота з географії пов'язана з діяльністю в певному колективі. Спільна робота, пізнання цінності власної праці і праці своїх товаришів виховує в учнів такі якості, як дисциплінованість, товаристськість, взаємодопомогу. Тому значення позакласної роботи зводиться не тільки до розширення кругозору школярів і поглибленню знань з предмета, підготовки їх до майбутньої професійної діяльності, але і відіграє велику роль у становленні таких особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, вміння організувати свою діяльність.

 Значення позакласної роботи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи безперервно зростає, так як вона сприяє тіснішому сфері підбору теоретичних знань з життям, з практикою; формує професійні інтереси учнів. Реалізація поглибленого підходу до вивчення науки через різноманітні форми позакласної роботи дозволить розвинути творчі здібності учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, виробити стійкий інтерес до поповнення знаннями, прагнення працювати, навчити учнів самостійно користуватися різними джерелами географічної інформації.

  Позакласна робота багато в чому визначається особливостями змісту програми з цього предмета.

 У змісті позакласної роботи можна виділити два основних напрями:

 1) поглиблення основних питань змісту шкільного курсу, викликають великий інтерес у школярів, що мають велике освітньо-виховне значення;

 2) формування умінь і навичок дослідницького характеру при проведенні практичних робіт на місцевості, при роботі з різними джерелами інформації в класі, при використанні приладів, а також ПК.

 Слід зазначити, що і в тому і в іншому напрямку широко використовується краєзнавчий матеріал, розвиваються вміння школярів самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці.

 Особливістю позакласної роботи з географії є ​​здійснення міжпредметних зв'язків з різними шкільними предметами: біологією, історією, фізикою, хімією, літературою та ін Реалізація міжпредметних зв'язків у позакласній роботі приводить до інтеграції і цілісності, комплексності в змісті й організаційних формах, що дозволяють висловити загальне в цілях всебічного розвитку особистості. Інтеграція форм і засобів у позакласній роботі на базі великих заходів, вирішальних не одну, а кілька виховних завдань, дозволяє формувати в учнів узагальнені світоглядні ідеї. Крім того, реалізація міжпредметних зв'язків  дозволяє більш успішно вирішувати завдання формування загально навчальних умінь, озброювати школярів знанням способів дій, а це значно підвищує їх самостійність.

 Частка самостійної роботи учнів на позакласних заняттях повинна бути значною, але, щоб не перетворити позакласну роботу в подобу і продовження уроків, треба дбати про різноманітність форм і методів організації цих занять.

 В позакласній роботі з географії важливо дотримуватися таких педагогічних вимог:

 - Суспільно корисна спрямованість;

 - Професійна спрямованість;

 - Екологічна спрямованість;

 - Краєзнавча спрямованість;

 - Сучасність змісту та форм позакласної роботи;

 - Врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів;

 - Поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів;

 - Системність, безперервний розвиток позакласної роботи .

 Суспільно корисна спрямованість позакласної роботи з географії вимагає від вчителя такту, поєднання вчительського керівництва з дитячим самоврядуванням, що забезпечує задоволення особистих інтересів і схильностей учнів. Суспільно корисна спрямованість здійснюється шляхом проведення учнями наукових досліджень, постановки дослідів і експериментів, роботи з охорони конкретних природних об'єктів і т. д.

 Однак не можна учням нав'язувати форми суспільно корисної діяльності без урахування їхньої ініціативи.

Найважливішим вимогою позакласної роботи з географії є ​​сучасність її змісту та форм. Позакласна робота з предмету повинна відображати все нове: і виробничі досягнення в рідному краї, і нові напрями в розвитку економіки.

 В успіху позакласної роботи важливу роль відіграє ерудиція і інтереси вчителя. В позакласній роботі необхідно використовувати активні методи і форми: диспути, конференції, ділові ігри і т.д. Саме вони дозволяють організувати активний обмін думками, сприяють у формуванні оцінних суджень, умінь відстоювати свою точку зору. Вибір активних форм діяльності пов'язаний з віковими психологічними і фізіологічними можливостями учня.

 Важливим моментом у дотриманні вимоги врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів є широке використання ігрових форм. Спираючись на дослідження відомого психолога Б.Г. Ананьєва, слід зазначити, що гру «багато фахівців у галузі дитячої психології перетворили на вікову форму діяльності, специфічну лише для дитини з першого року життя до початку систематичного навчання ... Тим часом гра як особлива форма діяльності має свою історію розвитку, що охоплює всі періоди людського життя. У підлітковому і юнацькому, молодому і середньому, навіть літньому віці існують різноманітні її прояви ». Ігри дають можливість відпрацьовувати конкретні вміння діяти в чітко окреслених реальних умовах. На їх основі формуються знання, вміння і навички в учнів.

 Наступна вимога до організації позакласної роботи з географії - поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів. Ця вимога пов'язана з диференційованим підходом до учнів, суспільно-корисної спрямованістю позакласної роботи з географії і є похідним від них.

 Необхідно, щоб основою залучення учнів у позакласну роботу з географії був не епізодичний інтерес, а пізнавальні устремління школярів. Тому організовувати і проводити позакласні заходи слід таким чином, щоб вони задовольняли допитливість, враховували інтерес учнів, вимагали прояви їх вольових якостей. Це підводить учнів до добровільного участі в позакласній роботі з географії.

 Однією з вимог до організації позакласної роботи з географії є ​​системність. Системність забезпечується плануванням позакласної роботи з географії, наступністю форм змісту і методів її організації, традиціями школи.

 Проведення позакласної роботи з географії повинно враховувати вимогу безперервного розвитку позакласної роботи з географії. Наприклад, гурткова діяльність молодших школярів переростає в факультативні заняття або роботу клубів в старших класах.

 Розвиток позакласної роботи з географії вимагає від вчителя постійного творчості, переходу від простих форм занять до більш складним. В основі системності та розвитку позакласної роботи лежить знання вчителем учнів, вибір завдань, посильних для кожного конкретного колективу, врахування вікових та індивідуальних особливостей, схильностей та інтересів школярів.

 Дотримання всіх зазначених вище вимог до організації та проведення позакласної роботи сприяє створенню системи позакласної роботи, яка характеризується наступними рівнями:

 I рівень: використання позакласної роботи для ліквідації прогалин у знаннях і уміннях з географії. На цьому рівні позакласні форми роботи створюються і проводяться в основному з ініціативи вчителя.  Організація самостійної діяльності учнів здійснюється на репродуктивному рівні. На даному етапі позакласна робота ведеться безсистемно, епізодично.

 II рівень: більш широкий і поглиблений відбір матеріалу в порівнянні з програмою. На цьому рівні головне - розвинути і підтримати інтерес учнів до предмету. При організації заходів враховуються індивідуальні особливості учнів, забезпечується поєднання масових заходів з індивідуальними дорученнями, збільшується частка самостійної діяльності учнів. Для учнів характерний стійкий інтерес до проблем. Позакласні заходи проводяться систематично, число учасників досить стабільно.

 III рівень: самостійна діяльність учнів під час вирішення різних проблем. Учні опановують доступними методами наукового пізнання, вчитель здійснює спрямовуючу роль, звертає увагу на оволодіння раціональними способами пізнавальної діяльності. На цьому рівні учні можуть проводити експерименти, працювати в співдружності з співробітниками НДІ, геологічних загонів. Інтерес учнів переростає в соціально-значиму мотивацію .

 Слід зазначити, що жоден з названих рівнів у чистому вигляді не зустрічається, виділення їх досить умовно, але необхідно для того, щоб фіксувати справжній стан справ, прагнути до розвитку інтересів школярів, залученню більшої кількості їх до позакласної роботи, не упустити момент, коли від епізодичних форм слід переходити до систематичних.

Тиждень географії в школі є комплексним заходом, що поєднує в собі різноманітні форми позакласної роботи: вечори, конференції, огляди-конкурси географічних знань, конкурси газет, рефератів і т. д.

 Своєрідність тижня географії полягає в тому, що вона включає в себе індивідуальну, групову, масову роботу з предмета, залучає школярів пізнавальної стороною, емоційністю, можливістю проявити себе. Основне завдання проведення тижня географії - розвиток інтересу в учнів до географії, професійна орієнтація на географічні професії, виховання любові до своєї Батьківщини.

 У тиждень географії включають наступні заходи:

 - Підготовку та оформлення плану проведення тижня;

 - Підготовку та проведення дня географії в кожному класі;

 - Конкурс рефератів з географії;

 - Випуск тематичних стінних газет, конкурс на кращу стінну газету;

 - Проведення екскурсій до музеїв, на підприємства, в інститути, на метеостанції;

 - Демонстрації кінофільмів;

 - Проведення географічних вечорів, ігор;

 - Проведення конференцій з географії;

 - Зустрічі з цікавими людьми.

 План проведення тижня географії в школі вивішують у вестибюлі зазвичай за два тижні до початку свята. При підготовці до тижня географії кожен клас отримує завдання.

 Кожен тиждень географії має свою тематику, наприклад, «Природа і мистецтво», «Наука на сторожі природи» та ін.

 Програма тижня географії залежить від конкретних можливостей школи і може включати в себе різні форми.

 Це може бути лекторій для учнів різного віку, де вчителі, батьки або самі учні читають лекції і проводять бесіди на теми: «Своєрідність природи нашого краю», «Біля карти світу».

 Можуть бути організовані диспути, на яких обговорюють найбільш актуальні проблеми про взаємовідносини природи і суспільства, про дієвість і необхідності географічних знань.

 Диспути дають можливість виробляти в учнів здатність аргументовано і послідовно відстоювати свої погляди. Предметом диспуту може бути прочитана книга, стаття з географії, що викликає різні судження. Зазвичай обговорення переслідує твердження якоїсь важливої ​​ідеї.

 На закінчення диспуту підводять підсумки дискусії, стверджують головну ідею. Щоб в учнів не пропав інтерес до диспутів, не треба критикувати невдалі судження, вказувати на допущені помилки, але звертати увагу всіх на найбільш влучні судження, логіку викладу, аргументацію висновків.

 Тиждень географії в школі слід максимально використовувати для пропаганди науково-популярної, художньої літератури, яка впливає на формування світогляду, пізнавальних інтересів учнів, збуджує інтерес до науки, впливає на вибір професії.

 Досвідчений методист Є.Д. Воробйова писала: «Свою позакласну роботу з географії я починаю з організації позакласного читання. Через книгу, швидше за все можна дізнатися учнів, їх інтереси, прагнення, мрії. Учні люблять і цікавляться географією, і вчитель повинен всіма силами і можливостями підтримувати цей інтерес через хорошу географічну книгу ».

 Основними формами позакласного читання географічної літератури є колективне читання, написання відгуків і анотацій на прочитані книги, обговорення їх, читацькі конференції, ігри з залученням прочитаних книг. Необхідною умовою організації позакласного читання є розмова і обговорення прочитаного учнями .

 Теми читацьких конференцій з географії можуть бути різні. Вони можуть бути спрямовані на обговорення однієї книги або двох-трьох за однією з проблем.

 Конференції дають можливість пов'язати програмний географічний матеріал з інтересами учнів, сучасними географічними проблемами.

 Конкурси рефератів з різних проблем географії сприяють підвищенню якості знань учнів, знайомству з науково-дослідницькою роботою з географії, вибору професії, пов'язаної з географією та суміжними з ним областями.

 Для організації конкурсу вчитель попередньо повинен провести певну роботу. Перш за все, в стінній газеті необхідно розповісти про проведення конкурсу, вказати основні теми рефератів.

 Кожен школяр, який готує реферат з географії, повинен мати наукового консультанта та рецензента. Ними можуть бути вчитель географії, вчитель суміжних предметів, якщо тема реферату між предметного характеру, батьки учнів, і т. д.

 Реферат повинен супроводжуватися рецензією. Захищаючий реферат повинен коротко (протягом 5-7 хв.) повідомити основні положення роботи, використовуючи при цьому схеми, графіки, фотографії, слайди, таблиці.

 Теми рефератів повинні бути актуальними, а також пов'язані з роботою із статистичним та краєзнавчим матеріалом, роботою безпосередньо в природі.

 У число заходів, що проводяться в рамках тижня географії, входять вечори, конференції, диспути, олімпіади.

 Підводячи підсумки вищесказаного, відзначимо, що обов'язковими умовами, що забезпечують успіх у проведенні тижня географії, є:

 - Чітке і своєчасне планування всіх заході тижня;

 - Опора при організації та проведенні заходів на актив учнів різних класів, що працюють в географічних гуртках, клубах і т. д.;

 - Встановлення зв'язків з учителями інших предметів (історії, біології, малювання, музики, праці тощо), з батьками і шефами;

 - Вибір посильних завдань для учасників різного віку;

 - Поєднання різних форм і методів роботи.

 Важливо з усього різноманіття позакласних заходів вибрати найцікавіші для учнів школи.

Висновок

 Підвищити якість навчання і виховання можна, вміло, поєднуючи роботу на уроці з позакласною роботою з предмета. Позакласна робота багато дає учням в плані розвитку їхніх географічних інтересів, формування професійної спрямованості, розширення загального кругозору, розвитку пізнавальної самостійності. Специфіка змісту предмета багато в чому визначає внесок позакласної роботи у справу виховання та освіти.

 Особливість географії як навчального предмета полягає в тому, що саме за допомогою цього предмета учні отримують цілісне уявлення про світ, переконуються в необхідності пізнання географічних закономірностей, дбайливого ставлення до природи.

 Всі названі форми позакласної роботи в більшості випадків тісно пов'язані один з одним, мають багато спільного і спрямовані на розвиток у школярів інтересу до предмета, географічного мислення.

 Спільними умовами організації будь-якої позакласної діяльності учнів є:

 - Врахування інтересів і потреб учнів конкретного класу;

 - Чітке планування позакласної роботи, визначення її кінцевих результатів;

 - Тісний зв'язок позакласної роботи з основними курсами географії, використання попереднього рівня підготовки учнів;

 - Тісний зв'язок з іншими предметами під час організації різних форм позакласної роботи;

 - Увага до суспільно корисної діяльності учнів.