У процесі суттєвих історичних
змін в нашому суспільстві великого
значення набули ідеї гуманізації освіти.
Система освіти зазнала певних змін, тому передбачає, в першу чергу, орієнтацію на інтереси дитини, її потреби. Сьогодення
ставить перед нами завдання з зовсім іншими підходами , до всебічного розвитку
дитини, підвищенні рівня громадянської
освіченості молоді України, формування людини – громадянина, розкриття її творчих особливостей.
В нашому суспільстві основою
демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал , і для якої демократія є природним задоволенням особистих
та суспільних інтересів. Саме тому формування громадянина має бути одним iз
головних завдань національної освіти i
виховання в будь - якiй демократичній державі .
Головною метою громадянської
освіти i виховання є сприяння формуванню особистості, якiй притаманні
демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку мiж ідеями
індивідуальної свободи, прав людини та її громадською відповідальністю,
готовності до компетентної участi в життi суспільства. Однією з ознак демократичної держави с
високий рiвень історичних знань її
громадян. Тому, як учитель історії , своїм першочерговим
завданням я вважаю озброєння учнiв знаннями з царини історії, а також їх
практичну підготовку до життя , до використання
набутих ними знань для вирішення конкретних життєвих проблем та ситуацій. Все це можна реалізувати
формуючи громадянську компетентність.
Дана компетенція є ключовою серед всіх інших, від
формування її залежить здатність активно, раціонально та ефективно використовувати отримані знання. Тільки тоді можемо
говорити, що особа активна і знайшла своє місце у соціумі. Громадянська компетенція надзвичайно важлива – вона формує розуміння учнями таких понять як демократія, плюралізм, рівність,
расизм,віросповідання, ксенофобія. Тому через
громадянську компетенцію формується цілісна особистість , що має знання, установки та цінності ,
що в свою чергу реалізуються
через низку шкільних предметів. На кожному етапі навчання в школі закладаються
певні основи громадянської компетенції учня,
що генерує громадян у житті
суспільства. І в цьому велике значення має урок.
На сьогодні в багатьох
країнах громадянська освіта викладається як окремий,обов’язковий предмет(Італія, Норвегія, Словаччина, Англія), або як міжпредметна форма – з різних окремих тем,
спецкурсів. Українські сучасні педагоги
О.Пометун, О,Овчарук, М.Рогозін,
І.Фрейман досить широко адаптують
накопичений світовий матеріал з даної проблеми та створюють методи роботи з
теми. Їхній досвід досить цікавий та корисний, тому використовую його в процесі навчання.
Уроки історії, можна будувати з
елементами громадянського змісту, наповнюючи їх
результат важливими демократичними цінностями.
Використовуючи інтерактивні
методи, особливо – « моделювання ситуації», пропоную перенести
свої знання та вміння у гру, змоделювати
життєву ситуацію, та спільно розв’язати її. Дана методика дуже ефективна під
час вивчення соціально - економічних ,
культурних питань в історії .
Досить цікавою методикою є методика в основі якої
лежить створення блок – схем, тобто
кодування знань за допомогою символів або створення піктограм. Це продуктивна
практика
організаційно-методичної системи навчання, в основі якої лежать так звані опорні сигнали, об'єднані в листи опорних
сигналів (ЛОС). Умовне зображення-символ є схематичним відображенням змісту
чогось, а це широкий простір для розширення творчого потенціалу дитини, її
власної позиції. Дана методика має глибоке коріння (розроблена викладачем-новатором В.Ф.Шаталовим), і на сьогодні вона привертає
увагу викладачів і методистів , як система роботи з опорними сигналами (блок-схемами) Е.І.Пометун і Г.А.Фреймана. Застосування блок-схем на уроках свідчить, що цей вид навчання має багато
переваг та позитивних результатів.( особливо на уроках історії у 5- 7 класах) . Учні вільно володіють
матеріалом, відтворюючи його за допомогою схем . Дані
методики досить ефективні та дуже
подобаються учням,що працюють з великим задоволенням.
Підхід до вивчення історії, по-перше, як до отримання певної кількості
знань, які треба запам’ятати, а, по-друге, - усвідомлення її як процесу
глобального дослідження минулого, яке базується на звертанні до різноманітних
фактів, що розглядаються з різних точок зору, може значно вплинути на
формування системи цінностей учнів. Постійно заохочую учнів застосовувати
навички, пов’язані з аналізом фактів і цим самим сприяють виробленню позиції,
яка вже сама по собі «цінність»: ми шукаємо найбільш переконливий перебіг подій
чи пояснення поведінки не тільки в історії, але й в усіх сферах життя. З часом
застосування певних навичок може стати «другою натурою», що передбачає
специфічну манеру мислення або ціннісну систему, яку в цілому можна
охарактеризувати як пошук правди.
