Конспект уроку 8 клас. "Історія України"

Урок 4

Історія України 8 клас

Тема. Економічне життя українського суспільства. Сільське та міське самоврядування.

Мета: охарактеризувати особливості тогочасного економічного життя українських земель, та самоврядування у місті та селі;

Розвивати вміння учнів аналізувати та зіставляти історичні події та робити висновки;

Виховувати почуття патріотизму, інтерес і повагу до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник.

                                    ХІД     УРОКУ

І.Оргмомент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.     Який період історії України ми будемо вивчати у 8 класі?

2.     Які хронологічні межі цього періоду?

3.     Чому цей період називають козацькою добою?

4.     Що таке історичні джерела?

5.     Які існують типи історичних джерел?

6.     Яким типам історичних джерел надають перевагу під час вивчення історії українських земель нової доби?

7.     Яким було політичне становище українських земель на початку доби Нової історії?

8.     У складі яких держав перебували українські землі?

9.  Що таке соціальний стан?

10. Якими були основні стани українського суспільства на поч..16 ст.?

11. Коли було прийнято І і ІІ Литовські статути?

12. На які групи за рівнем заможності поділялося міщанство?

13. Представники якого стану складали більшість населення українських земель?

14. На які групи поділялося селянство за виконанням повинностей?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Вивчення нового матеріалу за планом:

1.     Розвиток сільського господарства. Фільваркове господарство.

Основою розвитку сільського господарства на українських землях було землеробство. Рівень його розвитку був різним у різних місцевостях:         - Галичина, Волинь, Поділля і центральні райони Київщини – трипільна система землеробства;

-         Полісся, південь Київщини і Переяславщини – двопільна і перелогова системи( менш продуктивні).

Знаряддя праці вдосконалювалися : поряд із сохою – плуг із залізним лемешем у який запряжені воли.

Трипільну систему й плугову оранку застосовували у господарствах магнатів і шляхти.

Крім землеробства:

-тваринництво,

-городництво,

- садівництво,

-бджільництво,

- рибальство,

- мисливство.

На укр.. землях у складі ВкЛ – натуральний характер с/г.

-         Що означав натуральний характер с/г?

На укр.. землях у складі ПК с/г переорієнтовується на потреби європейського ринку, де зростав попит на продукцію промислів і с/г. щоб збільшити виробництво зерна на продаж шляхта створює фільварки, збільшує панщину і відбирає землю у селян.

Фільварок – велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок; багато профільне господарство, у якому вся земля належить панові і яке базується на праці селян, що відробляють або тяглову службу або панщину.

Поширенню фільваркового господарства сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки» (1557 р.) усі земельні володіння великого князя ділилися на однакові ділянки – волоки. Найкращі землі віддавалися князям на фільварки, решту ділили між селянами. За користування цією землею треба було відробляти два дні панщини.

Ця реформа:

1.     давня форма користування землею сільською громадою змінилася на подвірну.

2.     збільшилися повинності селян.

3.     обмежилося їх право переходу.

4.     позбавили селян права користуватися лісами,луками, пасовиськами.

5.     запроваджувалося кріпацтво.

Кріпацтво – це система правових норм, які встановлювали залежність селянина від землевласника й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю.

                ( пояснення + робота з термінами).

2.     Розвиток міст, ремесел і торгівлі. ( пояснення + робота з документом).

Працюємо з підручником. Прочитайте текст на с.17-19. дайте відповіді на питання:

1.     Які категорії міст існували?

2.     Яка відмінність між містом і містечком?

3.     Як називався податок, що його платило населення міст?

4.     Назвіть найбільші міста.

Міста були осередками ремесла і торгівлі. У середині ХУІ ст. налічувалося близько 80 різноманітних ремісничих спеціальностей. На українських землях у складі П.к. ремісники об’єднувалися в цехи. Ті хто не був у цехові – партачі. З ними постійно боролися.

 Основними формами торгівлі – ярмарки  ( кілька разів на рік);

Торги (кілька разів на місяць); - щоденна торгівля.

Розвивалася міжнародна торгівля. Продавали: віск, мед, зерно, шкіра, худоба, солона риба, сіль, деревина.

Купували: одяг, ремісничі вироби, вино, залізо, папір, зброя, тканини(атлас, оксамит,сукно)

Центри міжнародної торгівлі: Київ, Львів, Луцьк, камянець-Подільський.

Працюємо з документом на с.19

3.     Самоврядування в місті та селі.

Наприкінці ХУ – на поч.. ХУІ ст.. на українські землі почало поширюватися магдебурзьке право.

Працюємо зі схемою на с. 20.

Магдебурзьке право – право міст на самоуправління. Завдяки йому пожвавилося міське господарство і активно формувався стан міщан.

Працюємо зі схемою на с. 20.

Але правом міського самоврядування могли скористатися лише повноправні міщани. (українці, вірмени, євреї не могли).

У селах також було самоврядування воно регулювалося законами тих держав у складі яких були українські землі.

Українські землі у складі ВкЛ – сільські громади обирають очільника – отамана або тіуна. Декілька громад – волость , на чолі з отаманом. Важливим органом самоврядування були збори голів родин – «копа».

На Прикарпатті і Карпатах – волоське звичаєве і німецьке право. На чолі поселення – староста. Кілька сіл – крайна на чолі крайник.

У селах що жили за німецьким правом на чолі села був війт.

У ХУІ ст.. феодали постійно обмежували сільське самоврядування

У.Закріплення.

1.Що таке фільварок?

2. Коли було прийнято «Устави на волоки»?

3. Як управлялися міста, що здобули Магдебурзьке право?

4. Які форми торгівлі існували в 16 столітті?

УІ. Домашнє завдання. §2

УІІ. Підсумок уроку