Тема. Повсякденне життя представників
основних верств суспільства.
Мета: опрацювавши джерела, з’ясувати
особливості соціально-економічного становища та повсякденного життя
представників різних верств тогочасного суспільства;
Розвивати вміння учнів здобувати знання працюючи з писемними джерелами
інформації а також співпрацювати в малих групах, вміння давати характеристику,
робити висновки;
Виховувати кращі людські риси, співчуття, толерантність, справедливість.
Тип уроку: урок формування та
вдосконалення предметних умінь.
Обладнання: підручник, підбірка
джерел.
ХІД УРОКУ
І. Вступ.
1. Перевірка готовності класу до уроку.
2. Активізація навчальної діяльності.
- Що ви знаєте про три стани середньовічного суспільства?
- Ким були представлені в українському суспільстві ті, хто «воює, молиться
і працює»?
- Які верстви належали до привілейованих, а які – ні? Чому?
- Визначте, які верстви населення зображено на ілюстрації, якої верстви
бракує?
ІІ.Основна частина.
1. Оголошення теми,
визначення навчальних цілей; мотивація пізнавальної діяльності учнів.
Об’єднайтеся в малі групи. Один із групи повинен
вибрати ілюстрацію на якій зображено представника одного із станів тогочасного
суспільства. Саме цю верству населення і буде досліджувати ваша міні група.
1
2
2
3
4
5
4 5
2. Опрацювання нового
навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.
План.
1. Повсякденне життя шляхти.
( досліджує 1 група)
2. Повсякденне життя духовенства
(досліджує 2 група)
3. Повсякденне життя міщан (
досліджує 3 група)
4. Повсякденне життя селян
(досліджує 4 група)
5. Повсякденне життя козаків
( досліджує 5 група)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 1
1. Пригадайте, яке місце
посідала шляхта в соціальній структурі суспільства ХVІ ст.. Які права мала і чим
володіла?
2. На основі фрагментів
тексту джерел та ілюстрації схарактеризуйте особливості:
-
житла та побуту шляхтичів;
-
їхнього одягу та харчування;
-
сімейного устрою та виховання дітей.
Текст джерел.
1) На одязі української
знаті ХVІ ст. позначилися
контакти з Польщею та Угорщиною. Українські шляхтичі почали вбиратися за
зразками іноземної моди, поєднуючи елементи українського вбрання з
польсько-литовськими й угорськими.
Чоловіче вбрання шляхти було барвистим. У тканинах
переважали різні відтінки червоного, синього, зеленого кольорів.
Вишукане вбрання декорували мереживом, комірами із
перлами, золотою тасьмою, вишивкою шовковими і золотими нитками, ґудзиками з
коштовним камінням. Одяг заможних городянок і шляхтянок вирізнявся як і чоловічий,
дорогими тканинами.
Одяг знаті
і князів шили з привізних тканин: шовку, оксамиту, парчі, перетканої срібною
або золотою ниткою. Верхній теплий одяг виготовляли із вичинених шкур свійських
тварин, а також диких: ведмедів, лисиць, вовків, куниць, соболів, горностаїв.
( За книгою
«Історія української культури»)
2)Відмінності в харчуванні людей вищих станів і простих людей були
незначними. Різнився раціон страв і вишуканість у їх приготуванні. Страви все ж
залишалися традиційними, хоч усе частіше відбувалися запозичення, зокрема страв
західної кухні. У раціоні представників вищого стану переважали страви з дичини
(лебедів, голубів, павичів). Відмінності полягали також у вживанні дуже дорогих
тоді приправ (перець, шафран, імбир, мускат), імпортованих ласощів і вин.
Заможні верстви населення вживали їжу з вишуканого посуду, який завозили купці
з далеких країн.
( За книгою
«Історія української культури»)
3) Життя шляхетського двору-садиби гуртувалося навколо членів шляхетської
сім'ї. Голова родини мав необмежену владу щодо кожного мешканця двору, зокрема
і до членів власної сім'ї. Зазвичай після весілля чоловік перевозив дружину до
свого маєтку. Дружина приносила в дім чоловіка «посаг», який складався з
грошей, рухомого майна (худоба, коштовності, посуд, постільна білизна, одяг) і
челяді.
Оскільки в ті часи смертність
населення була високою, то нерідко траплялися повторні шлюби, а в одній родині
часто проживали діти від попередніх шлюбів.
( За книгою І.Ворончук «Населення
Волині в ХVІ –
першій половині ХVІІ
ст..»)
4) Коли дитина починала говорити, її одразу ж навчали молитися … Шляхетним
хлопчикам і дівчаткам прищеплювали такі чесноти, як християнська любов до
ближнього, відданість Батьківщині, беззаперечний послух батькам, шанування
законів і влади, які встановлені від Бога для дотримання порядку.
( За книгою
«Історія української культури»)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 2
1. Пригадайте, яке місце посідало
духовенство в соціальній структурі суспільства ХVІ ст.. З яких груп воно
складалося і чим володіло?
2. На основі фрагментів
тексту джерел та ілюстрацій схарактеризуйте особливості:
-
становища православної і католицької церкви;
-
ставлення простих українців і шляхти до православної
церкви.
Текст джерел.
1) Духовенство оформилося в
самостійний стан. Воно поділялося на біле – парафіяльні священнослужителі, і
чорне – ченці, які жили в монастирях. Білому духовенству дозволялося
одружуватися, але один раз упродовж життя. Чорне духовенство (ченці) давали
обітницю безшлюбності.
2) Історик Наталя Яковенко
зауважує: «Хоча руських храмів … було незрівнянно більше, ніж костьолів …,
однак православні храми, зважаючи на не маєтність своїх парафіян, безумовно
поступалися католицьким».
3) Після Люблінської унії
збільшується кількість переходів з православ’я на католизм української еліти. І
хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних – це
шлях до привілеїв і посад, для інших – урівняння в правах із поляками),
наслідок для православ’я був один – звуження каналів матеріальної підтримки.
Адже саме князі та багаті роди будували храми, фінансували монастирі.
( За книгою
«Історія української культури»)
4) У постановах
православного Собору 1509 року зазначалось:
-
наказ висвячувати у священики лише достойних кандидатів
за свідченням духовника та традиційним розшуком про моральність їхнього життя.
Недостойних не поставляти навіть за наказом державця. В останньому випадку
передбачалося скликати архієрейський собор при митрополиті й повідомляти владу
про не достойність надісланого кандидата;
-
єпископи зобов’язувалися «не віднімати без вин» церков і
монастирів у священників й ігуменів. У разі неправедного життя чи недбалої
служби єпископ мав тимчасово заборонити такому отцеві служіння, і лише коли той
не виправиться, відлучати його соборно.
5) Під впливом церкви дедалі
більше утверджувалися в побуті пости, яких, між тим, прості люди суворо не
дотримувалися. Католики дивувалися суворості окремих православних українців,
про що писав польський поет С.Ф.Кльонович:
Дивно,
одначе, як руси дотримують довгого Посту,
Перед
святами вони ходять тверезі завжди.
Голод
тамують у них не м’ясом, а їжею тою,
Що її поле
дає і невеличкий город.
Ріпу,
капусту, салат і гриби вони в піст споживають,
Квас
заступає тоді інше всіляке питво.
А молока,
ані м’яса тоді не годиться торкатись.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 3
1. Пригадайте, які верстви населення
проживали в містах у ХVІ ст.. Які права вони мали і чим володіли?
2. На основі фрагментів
тексту джерел та ілюстрацій схарактеризуйте особливості:
-
взаємин городян і королівської влади;
-
їхнього одягу і сімейного устрою;
-
традицій і свят.
Текст джерел.
1) У 1529 році Сигізмунд І
підтвердив привілей міщанам Києва, яким за міською громадою визнав право брати
деревину для будівництва та на дрова в державних лісах навколо Києва… Коли 1556
р. міщани поскаржилися королю Августу на намісника митрополита, печерського
архімандрита, а також князів і панів, які поблизу Києва мають сої пущі, а
дерево для будівництва та на дрова брати їм не дозволяють, вимагаючи з них за
це сплати певної суми грошей, король дозволив їм рубати ліс в усіх означених
землях.
2) Міські мешканці носили
сорочки та штани з вузьким кроєм. Теплим одягом слугували сукняні свити і
кожухи. Кожухи городяни шили із дешевого в ті часи хутра ведмедини, козини, а
свити – із сукна домашнього виготовлення. Міські чоловіки одягали шкіряні
рукавиці й плетені шкарпетки. Також міщани, як і селяни, носили шапки із
різноманітних тканин.
Жіноче вбрання міщанок було простим: полотняна
сорочка; нагрудне вбрання – літник. Горловину сорочки декорували вишивкою.
Верхнім одягом мешканок міст слугували свити з довгими рукавами. Головними
уборами жінок були чепець і убрус, який мав прямокутну форму.
( За книгою «Історія
української культури»)
3) Світ вплинув на
харчування всіх верств населення. Вважається, що вареники й голубці прийшли з
Китаю за посередництва близькосхідних народів. Цілком природно, що татарські
страви були відомішими в Україні, аніж далі на захід.
( За книгою
«Історія української культури»)
4) Упродовж ХV-ХVІ ст.. своя в Україні
була патріархальною. Голові сім'ї – чоловікові, корилася дружина, яка мала бути
вірною і слухняною. Вона весь час перебувала під чиєюсь опікою: доки не вийде
заміж, нею опікувалися батьки. У разі їхньої смерті дівчину брали до себе
найближчі родичі, а коли вона виходила заміж, нею вже опікувався чоловік.
Однак право охороняло життя, здоров’я, честь і
особисту недоторканість жінки. Литовський статут передбачав покарання за
поранення жінки та її вбивство ( штраф і ув’язнення) в подвійному обсязі,
порівняно з такими самими випадками, коли жертвами були чоловіки.
( За книгою
«Історія української культури»)
5) Із запровадженням
Магдебурзького права в містах України утверджуються й нові традиції та обряди.
Так, загальноміські святкування проводили переважно в дні головних
християнських свят: відбувалися церковні служби, урочисті процесії, марші
озброєної міської сторожі.
Члени цехів… одягалися у святкове вбрання,
відмінне для кожного об’єднання, несли прапори, геральдичні знаки.
До нових
загальноміських урочистостей належали і вибори органів міського самоврядування,
які відбувалися переважно в дні християнських свят. Вони супроводжувалися
святковою церковною службою.
( За книгою
«Історія української культури»)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 4
1. Пригадайте, яке місце
посідали селяни в соціальній структурі суспільства ХVІ ст.. Які права вони мали і чим
володіли?
2. На основі фрагментів
тексту джерел та ілюстрацій схарактеризуйте особливості:
-
житла і побуту селян;
-
їхнього одягу та харчування;
-
традицій і свят.
Текст джерел.
1) Садиби селян найчастіше
були прямокутної форми. До складу садиби належав житловий будинок, комори,
стайня, хлів, курник,»холодник» та інші будівлі й огорожа. Усі будівлі були
дерев’яні.
Житлове приміщення в середньому сягало 20-30 кв.
метрів. Важливе місце у хаті відводилося печі, яку робили глинобитною або з
каміння. Усюди в Україні, за винятком деяких районів Карпат і Полісся, хати
білили. Усередині хати стіни також білили, прикрашали витинанками, запашними
травами.
( За книгою «Історія
української культури»)
2) У хаті біля стін стояли
ослінчики, а вздовж тієї стіни, де стояла піч, робилася лавка, що замінювала
ліжко. У покутті біля образів стояв довгий вузький стіл.
3) Здавна в харчуванні
українців основними були страви із зернових, хліб і хлібні вироби. Маємо згадки
про каші з проса, ячменю, вівса, пшениці, гороху, гречки. Хліб в Україні
випікався переважно з житнього борошна, хоча відомий був і білий хліб з
пшениці.
В українській кухні переважали овочеві страви: із
капусти, буряків, моркви, пастернаку, ріпи. Варили капусняк і борщ. Капусту й
огірки їли свіжими і квасили, гарбузи та інші овочі йшли в начинку для пирогів.
Багато споживали фруктів і ягід як свіжих, так і сушених.
Посуд, у
якому готували їжу і з якого їли, був керамічний, дерев’яний. Він часто
оздоблювався орнаментом ( ліпним, різьбленим, мальованим), пов’язаним зі
світоглядними уявленнями.
( За книгою
«Історія української культури»)
4) Убрання селян упродовж
тривалого часу було традиційне. Його, виготовляли з полотен і сукон домашнього
виробництва, з овечих шкур, козячого чи вовчого хутра. Селяни носили полотняні
сорочки й штани. Різновидом верхнього одягу була сукняна свита. Взували чоботи,
на голову вбирали повстяний ковпак.
Жіночим селянським одягом була довга полотняна
сорочка, вовняна обгортка, плахта, запаска, фартух. Святкову сорочку
оздоблювали вишивкою або тканням. Поясне вбрання – обгортка, являло прямокутний
шматок чорної або вишневої тканини, якою обгортали стегна.
( За книгою
«Історія української культури»)
5) У селах зберігалась
аграрно-календарна обрядовість. В її основі – язичницькі обряди, пов’язані з
культами рослинності, відмирання природи восени та її воскресіння навесні.
Відродження природи в народній свідомості збігалося з настанням Нового року.
Весну і Новий рік зустрічали веселими святковими дійствами, піснями, іграми.
Купальськими ритуалами і Зеленими святами, присвяченими сонцю, розквітові
природи, завершували весняні ритуали. Серед літа відправляли обряди, спрямовані
на забезпечення багатого врожаю, а
наприкінці літа відзначали свято нового врожаю, з яким були пов’язані
жниварські обряди.
За суттю і формою ці обряди ще залишилися
язичницькими, але згодом вони стали поєднуватися із християнськими святами.
( За книгою
«Історія української культури»)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 5
1. Пригадайте, яке місце
посідали козаки в соціальній структурі суспільства ХVІ ст. Які права вони мали і чим
володіли?
2. На основі фрагментів
тексту джерел та ілюстрацій схарактеризуйте особливості:
-
способу життя козаків;
-
їхнього одягу та харчування;
-
традицій і свят.
Текст джерел.
1) Повсякденне життя січових
козаків мало певний розпорядок. Козаки прокидалися на світанку, вмивалися. Далі
читали вранішню молитву, а після неї йшли снідати. Між сніданком і обідом
військовики лагодили свою зброю, об’їжджали коней, тренувались у стрільбі.
Час до вечері козаки проводили в буденних
військових справах. По заходу сонця козаки вечеряли у своєму курені. Після
вечері вільні від охоронної служби йшли спати ( взимку спали в куренях, а
теплої пори року – просто неба), деякі розважалися грою на музичних
інструментах ( кобзах, скрипках, цимбалах, сопілках тощо) і танцювали тощо. Розважалися
військові й грою в карти.
2) Меню запорозьких козаків
не вирізнялося розмаїттям. На стіл зазвичай ставили соломаху – густе зварене на
воді житнє борошно. Могли подавати й тетерю, тобто те саме житнє борошно, але
зварене на квасі. Подавали так звану щербу – рідка борошняна страва на риб’ячій
юшці. Також готували страви з пшона.
Якщо, окрім звичайної їжі військовиків, козакам
хотілося поласувати м’ясом, дичиною, рибою, сирниками чи іншими смачними
стравами, вони мусили купувати відповідне продовольство за власні кошти. Для
цього служиві козаки об’єднувалися в артіль й у складчину купували необхідні
продукти на базарі й передавали їх курінному кухареві.
Приготуванням страв для козаків займалися курінні
кухарі з помічниками.
3) Верхнім сукняним убранням
козаків були каптани, що застібалися на ґудзики. Штани на той час у козаків були
не такими широкими, як у ХVІІІ ст.. Їх заправляли в чоботи. Каптани підперізували
поясом з тканини, виборні козаки – шкіряним поясом, до якого привішували
шкіряну сумку. Із додатків до одягу відомі шкіряні гаманці, капшуки для тютюну.
На голову одягали невисоку округлу шапку зі смушевою облямівкою або гостроверху
сукняну шапку.
( За книгою
«Історія української культури»)
4) На великі свята запорожці
ходили вітати кошового отамана, суддю, писаря й осавула, приносячи їм
подарунки, а ті у відповідь частували їх напоями.
Під час менш важливих свят січовики проводили
змагання з кулачного бою тощо.
5) Документи свідчать, що жінки козаків під час
тривалої відсутності своїх чоловіків у службових справах бралися за
господарство власноруч. В українських народних прислів’ях і приказках про добру
дружину зафіксовано повагу до жінки, до її розуму, визнання її особливого
становища в українській сім'ї: «З доброю дружиною горе не горе, а щастя вдвоє»,
« У хаті жінка три кути держить, муж – четвертий».
ІІІ. Рефлексія.
1. Сформулюйте кілька
тверджень про :
-
повсякденне життя шляхти наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст..;
-
повсякденне життя духовенства наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст..;
-
повсякденне життя міщан наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст..;
-
повсякденне життя селян наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст..;
-
повсякденне життя козаків наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст..;
2. Які факти з буденного
життя різних верств українського суспільства
кінця ХVІ
– початку ХVІІ ст. вразили вас найбільше? Чим
саме?
3. Закінчіть речення
«Сьогодні на уроці я навчився …»
ІV. Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний
параграф підручника.
2. Повторити параграф
«Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель».
Література
1. Бурнейко І.О. Історія України:
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ І.О.Бурнейко,
О.В.Наумчук, М.Є. Крижанівська, О.Ф.Штанько. – К.:«Астон», 2016.
2.Гісем О.В. Історія України 8 клас. Підручник для
загальноосвітніх навчальних закладів/ О.В.Гісем, О.О.Мартинюк – Харків: АН ГРО
плюс, 2008.
3. Гупан Н.М. Історія України: підручник для 8
класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Н.М.Гупан, І.І.Смагін, О.І.Пометун – К.:Видавничий дім «Освіта», 2016.
4. Савко О. Повсякденне життя. (Розділ 1.
Українські землі в першій половині 16 ст.») Практичне заняття 1. // «Історія і
суспільствознавство в школах України» № 6-7, 2016.-С.13-17.
5. Навчальна програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія 5-9 класи (Наказ
Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)// «Історія і
суспільствознавство в школах України» № 5-6, 2017.-С.25-30.
Немає коментарів:
Дописати коментар